РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ

Автор(и)

  • Michaela Fučeková Жилінський університет, м.Жиліна
  • Rastislav Metruk Жилінський університет, м.Жиліна

DOI:

https://doi.org/10.33407/itlt.v66i4.2376

Ключові слова:

мобільні додатки, вивчення мови із застосуванням мобільного телефону, студенти, які вивчають англійську мову як іноземну, мовленнєві навички, мовні системи

Анотація

Сучасні технології набувають популярності і впливають на кожну сферу людської діяльності, включаючи світ. Таким чином, ІКТ (інформаційні-комунікаційні технології) стали невід'ємною частиною навчального процесу. У цій статті розглядаються можливості вивчення англійської мови за допомогою мобільних додатків. З метою проведення дослідження було вибрано три мобільні пристрої, а саме: смартфон, планшет та смарт-годинник. Загалом анкету заповнили38 учасників зі Словаччини. Запитання, які були запропоновані в анкеті,стосувалися типів мобільних пристроїв: де саме та як часто вони використовуються. Крім того, в цьому дослідженні було визначено, які навички (слухання, читання, говоріння, письма) та які види мобільних додатків найчастіше застосовують користувачі. Результати досліджень вказують на те, що найбільш популярним пристроєм є смартфон. Найчастіше мобільні додатки учні використовують вдома, але дослідження показало різний діапазон частоти їх застосування в процесі вивчення англійської мови. Що стосується мовленнєвих навичок, то можна зробити висновок, що учні переважно зосереджуються на слуханні, а вже потім на читанні, письмі та розмові. Вивчаючи перевагу мовних систем, за результатами дослідження треба зазначити, що студенти перш за все концентруються на лексиці, потім граматиці та вимові. Крім цього було встановлено, що найчастіше використовуються додатки із словниками. Таким чином, можна зробити висновок, що мобільні додатки є потужним та популярним освітнім інструментом, через це цьому питанню необхідно приділити більш уваги викладачам, науковцям та дослідникам світової освітньої спільноти. Крім того, вважаємо, що подальше дослідження цього питання є необхідним і буде корисним як для вчителів-лінгвістів, так і для студентів, які вивчають англійську мову.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Michaela Fučeková, Жилінський університет, м.Жиліна

студент бакалавріата

Rastislav Metruk, Жилінський університет, м.Жиліна

доктор філософії, старший викладач

Посилання

Marcial, D. (2017). ICT Social and Ethical Competency among Teacher Educators in the Philippines. Information Technologies and Learning Tools, 57(1), 96-103. Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1533/1137

Vaskivska, H., Kosianchuk, S., &Skyba, H. (2017). Didactic Possibilities of Information and Communication Technologies in the Process of Development of Educational Environment in Upper Secondary School. Information Technologies and Learning Tools, 60(4), 17-27. Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1790/1228

Bugaychuk, K. (2012). Mobile Learning: Essence and Models of Introduction in Educational Process of Higher Educational Establishments Mia of Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 27(1). Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/619

Shyshkanova, G., Zaytseva, T., &Frydman, O. (2017). Mobile Technologies Make Education a part of Everyday Life. Information and Learning Science, 118, 570-582. https://doi.org/10.1108/ILS-03-2017-0019

Kim, S. (2014). A Study on Adoption Factors of Korean Smartphone Users: A Focus on TAM (Technology Acceptance Model) and UTAUT (Unified Theory of Acceptance and Use of Technology). Advance Science and Technology Letters, 57, 27-30. http://dx.doi.org/10.14257/astl.2014.57.07

Godwin-Jones, R. (2017). Smartphones and Language Learning. Language Learning & Technology, 21(2), 3–17. Retrieved from: http://www.lltjournal.org/item/2995

Vavoula, G., &Sharples, M. (2002). KLeOS: A Personal, Nobile, Knowledge and Learning Organisation System. In Milrad, M., Hoppe, U and Kinshuk (Eds.) Proceedings of the IEEE International Workshop on Mobile and Wireless Technologies in Education, Sweden, pp. 152-156.

Kukulska-Hulme, A. (2009). Will Mobile learning change language learning? The Journal of the European Association for Computer Assisted Language Learning, ReCALL, 21(2), 157-165. https://doi.org/10.1017/S0958344009000202

Kukulska-Hulme, A. (2013). Mobile-assisted Language Learning. In C. Chapelle (Ed.) The encyclopaedia of Applied Linguistics, pp. 3701-3709. New York: Wiley.

O'malley, C. et al. (2003). Guidelines for Learning/Teaching/Tutoring in a Mobile Environment. Public deliverable from the MOBILearn project (D.4.1).

Khubyari, L. &Narafshan, M. (2016). A study on the Impact of MALL (Mobile Assisted Language Learning) on EFL Learners’ Reading Comprehension. International Journal of English Language Teaching, 4(2), 58-69. Retrieved from http://www.eajournals.org/wp-content/uploads/A-Study-on-the-Impact-of-MALL-Mobile-Assisted-Language-Learning-on-EFL-learners----Reading-comprehension.pdf

Pegrum, M. (2009). From Blogs to Bombs. Crawley: UWA Publishing.

Heift, T. &Chapelle, C.A. (2012). Language Learning through Technology. In S. Gass, and A. Mackey (Eds.) The Routledge Handbook of Second Language Acquisition, pp. 555-569. New York: Routledge.

Alduwairej, M. (2014). Attitudes Towards the Use of Technology Among the College Students Who Study English as a Second Language (ESL). ETD Archive: Cleveland State University. Paper 824. 89 p.

Kim, H., & Kwon, Y. (2012). Exploring Smartphone Applications for Effective Bobile-Assisted Language Learning. Multimedia-Assisted Language Learning, 15(1), 31-57.

Jewell, M. (2006). Real-World Contexts, Skills and Service Learning for Secondary School Language Learners. In E. Hanson-Smith and S. Rilling (Eds). Learning languages through technology. Alexandria, VA: TESOL

O’loughlin, A., Barton, S., & Ngo, L. (2013). Using Mobile Technology to Enhance Teaching. In Z. Berge and L. Muilenburg (Eds.) Handbook of Mobile Learning, pp. 293-306. New York: Routledge.

Carenzio, A., Triacca, S., &Rivoltella, P. (2014). Education Technologies and Teacher’s Professional Development. The Project Motus (Monitorins Tablet utilization in School) Run by Cremit. REM – Research on Education and Media, 6(1), 25-38. Retrieved from http://ojs.pensamultimedia.it/index.php/rem_en/article/view/1075/1045

Palloff, R. & Pratt, K. (2013). Lessons from the Virtual Classroom: the Realities of Online Teaching. Oxford: John Wiley & Sons.

Qing, X. (2016). A Brief Study on English Autonomous Learning Ability Based on Mobile Learning in EFL Curriculum. Canadian Social Science, 12(11), 114-118.

Markiewicz, J. & Petersen, S. (2009). PALLAS: Personalised Language Learning on Mobile Devices.Fifth IEEE International Conference on Wireless, Mobile, and Ubiquitous Technology in Education, pp. 52-59. ISSN 0-7695-3108-3/08

##submission.downloads##

Опубліковано

30.09.2018

Як цитувати

[1]
M. Fučeková і R. Metruk, «РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ», ІТЗН, вип. 66, вип. 4, с. 173–185, Вер 2018.

Номер

Том 66 № 4 (2018)

Розділ

ІКТ і засоби навчання у закладах вищої освіти

Ліцензія

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

  1. Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
  2. Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

Ліцензування контенту

  1. Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
  2. Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.

Політика депонування

  1. Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування (див. задекларовану політику депонування даного журналу в директорії Sherpa/Romeo).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати її в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
  3. Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
  4. Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.