МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
PDF

Ключові слова

відкриті електронні науково-освітні системи
модель
інформаційно-комунікаційні технології
інформаційно-дослідницька компетентність
наукові працівники
науково-педагогічні працівники

Як цитувати

[1]
О. М. Спірін, С. М. Іванова, А. В. . Яцишин, А. Ф. Дудко, and А. В. Кільченко, “МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ”, ITLT, vol. 77, no. 3, pp. 302–323, Jun. 2020, doi: 10.33407/itlt.v77i3.3985.

Анотація

Використання відкритих електронних науково-освітніх систем є потужним допоміжним інструментом у проведенні наукових досліджень. Авторами статті розроблено й обґрунтовано модель використання цих систем для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників, що містить чотири блоки: цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний і результативно-діагностичний. Побудову моделі реалізовано у 5 етапів (добір відкритих електронних науково-освітніх систем, обґрунтування структурних компонентів моделі, конструювання та дослідження її властивостей, експертне оцінювання). У ході побудови було враховано принципи навчання дорослих (андрагогічний, акмеологічний, інформатичний, компетентнісний, практико орієнтований). Визначено, що відкриті електронні науково-освітні системи виступають як засоби розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. Основними критеріями добору таких систем є відкритість, функціональність та їх придатність до використання в наукових установах і закладах вищої освіти. У моделі відображено основні змістові лінії (наукові електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи, хмарні сервіси Google, електронні освітні мережі, наукометричні, бібліографічні, статистичні, рейтингові науково-освітні системи та ін.), а також напрями, за якими має відбуватися підвищення рівня інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. У такому навчанні рекомендується використовувати такі методи і форми: мінілекції, семінари, тренінги, робота в групах, метод проєктів, мозковий штурм, дискусії, анкетування, тестування та ін. Дослідження властивостей моделі здійснювалось у процесі проведення семінарів і тренінгів для науковців, а перевірка її валідності – методом експертного оцінювання.

PDF

Посилання

HORIZON 2020 – Work Programme 2014–2015 Science with and for Society, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: https://cutt.ly/mtZuIT4.

Plan S. Principles and Implementation. [Електронний ресурс]. Доступно: https://cutt.ly/stZuDN2.

Кабінет Міністрів України. (2018, Січ.17). Розпорядження № 67-р, Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.

В. Ю. Биков, О. М. Спірін, та Л. А. Лупаренко, "Відкриті web-орієнтовані системи моніторингу впровадження результатів науково-педагогічних досліджень", Теорія і практика управління соціальними системами, № 1, с. 3–25, 2014.

А. В. Семенець, та В. П. Марценюк, "Про підхід до застосування наукових соціальних мереж для максимізації представлення інформації про наукові публікації", Медична інформатика та інженерія, № 4, с. 15–28, 2015.

І. Ясна, Соціальні мережі для науковців. [Електронний ресурс]. Доступно: https://studway.com.ua/socmerezhi-dlya-naukovciv.

I. Awidi, M. Paynter, and T.Vujosevic, "Facebook group in the learning design of a higher education course: An analysis of factors influencing positive learning experience for students", Computers & Education, no.129, pp. 106–121, 2019. doi:10.1016/j.compedu.2018.10.018.

B. Lepori, M. Thelwall, and B. Hoorani, "Which US and European Higher Education Institutions are visible in ResearchGate and what affects their RG score?" Journal of Informetrics, vol. 12, no. 3, pp. 806–818, 2018. doi:10.1016/j.joi.2018.07.001.

M. Thai, N. Sheeran, D. J.Cummings, "We’re all in this together: The impact of Facebook groups on social connectedness and other outcomes in higher education", The Internet and Higher Education, no. 40, pp. 44–49, 2019. doi:10.1016/j.iheduc.2018.10.001.

V. Weigert, "Towards Full-Text Based Research Metrics: Exploring Semantometrics", Library & Scholarly Futures. [Електронний ресурс]. Доступно: https://cutt.ly/RtZu32l.

B. Durette, M. Fournier, and M. Lafon, "The core competencies of PhDs", Studies in Higher Education, vol. 41, no. 8, рр. 1355–1370, 2014. doi/full/10.1080/03075079.2014.968540.

L. McAlpine, and Ch. Amundsen, Identity-Trajectories of Early Career Researchers: Unpacking the PostPhD Experience, Springer, 2017.

S. Carretero, R. Vuorikari, and Y. Punie, DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Publications Office of the European Union, 2017. [Електронний ресурс]. Доступно: https://cutt.ly/GtZuNeo.

Н. В. Морзе, та Л. О. Варченко-Троценко. "Е-портфоліо як інструмент відкритості та прозорості oсвітньої діяльності сучасного університету", Інформаційні технології і засоби навчання, т. 52, №2, с. 62-80, 2016.

О. М. Спірін, та Т. А. Вакалюк, "Критерії добору відкритих web-opiєнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики", Інформаційні технології і засоби навчання, т. 60, № 4, с. 275–287, 2017. [Електронний ресурс]. Доступно: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1815.

В. Ю. Биков, О. М. Спірін, та О. П. Пінчук, "Сучасні завдання цифрової трансформації освіти", UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century, №. 1, с. 27–36, 2020. https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36.

В. Ю. Биков. Моделі організаційних систем відкритої освіт: монографія. Київ, Україна: Атіка, 2008.

А. И. Орлов, Экспертные оценки. Учебное пособие. Москва, Россия, 2002.

Б. С. Гершунский, Прогнозирование содержания обучения в техникумах: Учебно- методическое пособие. Москва, Россия: Высшая школа, 1980.

Верховна Рада України. (2015, Лист.26). Закон України №848-VIII, Про наукову і науково-технічну діяльність. [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19.


REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

HORIZON 2020 – Work Programme 2014–2015 Science with and for Society, 2015. [Online]. Available: https://cutt.ly/mtZuIT4. (in English)

Plan S. Principles and Implementation. [Online]. Available: https://cutt.ly/stZuDN2. (in English)

The Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018, Jan.17). Decree No. 67-p, On Approving the Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and approving the plan of measures for its implementation. [Оnline]. Available: https://cutt.ly/ptZpC89. (in Ukrainian)

V. Yu. Bykov, O. M. Spirin, and L. A. Luparenko, "Open web-oriented systems for monitoring the implementation of scientific and pedagogical research results", The theory and practice of social systems management, no. 1, pp. 3–25, 2014. (in Ukrainian)

A. V. Semenets, and V. P. Martseniuk, "Towards the approach to using scientific social networks to maximize the presentation of information about scientific publications", Medical informatics and engineering, no. 4, pp. 15–28, 2015. (in Ukrainian)

I. Yasna, Social networks for scientists. [Оnline]. Available: https://studway.com.ua/socmerezhi-dlya-naukovciv. (in Ukrainian)

I. Awidi, M. Paynter, and T.Vujosevic, "Facebook group in the learning design of a higher education course: An analysis of factors influencing positive learning experience for students", Computers & Education, no.129, pp. 106–121, 2019. doi:10.1016/j.compedu.2018.10.018. (in English)

B. Lepori, M. Thelwall, and B. Hoorani, "Which US and European Higher Education Institutions are visible in ResearchGate and what affects their RG score?" Journal of Informetrics, vol. 12, no. 3, pp. 806–818, 2018. doi:10.1016/j.joi.2018.07.001. (in English)

M. Thai, N. Sheeran, and D. J.Cummings, "We’re all in this together: The impact of Facebook groups on social connectedness and other outcomes in higher education", The Internet and Higher Education, no. 40, pp. 44–49, 2019. doi:10.1016/j.iheduc.2018.10.001. (in English)

V. Weigert, "Towards Full-Text Based Research Metrics: Exploring Semantometrics", Library & Scholarly Futures. [Оnline]. Available: https://cutt.ly/RtZu32l. (in English)

B. Durette, M. Fournier, and M. Lafon, "The core competencies of PhDs", Studies in Higher Education, vol. 41, no. 8, рр. 1355–1370, 2014. doi/full/10.1080/03075079.2014.968540. (in English)

L. McAlpine, and Ch. Amundsen, Identity-Trajectories of Early Career Researchers: Unpacking the PostPhD Experience, Springer, 2017. (in English)

S. Carretero, R. Vuorikari, and Y. Punie, DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Publications Office of the European Union, 2017. [Online]. Available: https://cutt.ly/GtZuNeo. (in English)

N. V. Morze, and L. O. Varchenko-Trotsenko, "E-portfolio as a tool of openness and transparency of educational activity of the modern university", Information Technologies and Learning Tools, vol. 52, no.2, pp. 62-80, 2016. (in Ukrainian)

O. M. Spirin, and Т. А. Vakaliuk, "Criteria of open web-operated technologies of teaching the fundamentals of programs of future teachers of informatics", Information Technologies and Learning Tools, vol. 60, no.4, pp. 275–287, 2017. [Оnline]. Available: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1815. (in Ukrainian)

B. Yu. Bykov, O. M. Spirin, and О. P. Pinchuk, "Modern tasks of digital transformation of education", UNESCO Chair Journal" Lifelong Professional Education in the XXI Century, №. 1, с. 27–36, 2020. [Оnline]. Available: https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36. (in Ukrainian)

V. Yu. Bykov. Models of organizational systems of open education: a monograph. Kyiv, Ukraine: Atika, 2008. (in Ukrainian)

A. I. Orlov, Expert assessments. Tutorial. Moscow, Russia, 2002. (in Russian)

B. S. Hershunskyi, Predicting the content of training in technical schools: manual. Moscow, Russia: Vysshaja shkola, 1980. (in Russian)

The Verkhovna Rada of Ukraine. (2015, Nov.26). The Law of Ukraine №848-VIII, On scientific and scientific-technical activity. [Оnline]. Available: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19.(in Ukrainian)

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

  1. Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
  2. Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

Ліцензування контенту

  1. Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
  2. Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.

Політика депонування

  1. Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування (див. задекларовану політику депонування даного журналу в директорії Sherpa/Romeo).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати її в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
  3. Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
  4. Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.

Завантаження

Дані про завантаження ще недоступні.