Анотація
Актуальність статті полягає у вивченні теоретико-лінгвістичних аспектів формування професійної компетентності майбутніх філологів засобами Інтернет-технологій з урахуванням вимог сучасної електронної лінгводидактики. Метою статті є визначення й опис філологічних засад формування професійної компетентності студентів засобами Інтернет-технологій. Статтю присвячено висвітленню основних положень електронної лінгводидактики, котра сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів в аспекті використання в едукаційному процесі Інтернет-технологій. Увагу також закцентовано на описі комунікативного середовища Інтернету.
Посилання
Бакулев Г. П. Язык новых медиа / Г. П. Бакулев // Современные модели в преподавании иностранных языков и культур в контексте менеджмента качества образования : сб. материалов V Всерос. (с междунар. участием) науч.-метод. конф. — М. : РГСУ, 2011. — С. 55–58.
Балыхина Т. М. Методика преподавания русского языка как неродного (нового) / Т. М. Балыхина. — М. : РУДН, 2010. — 188 с.
Буторина Е. А поговорить? Интернет как лингвистический феномен [Электронный ресурс] / Е. Буторина // Справочно-информационный портал ГРАМОТА.РУ — русский язык для всех : [Сайт]. — Режим доступа : http://www.gramota.ru/biblio/magazines/ gramota/net/28_50. — Загл. с экрана.
Воборил Л. Функционирование графики и лексики в компьютерной форме речи / Л. Воборил, Й. Пилатова // Русский язык: исторические судьбы и современность : труды и материалы III Международного конгресса исследователей русского языка / МГУ им. М. В. Ломоносова. — М. : МАКС-Пресс, 2007. — С. 64–68.
Войскунский А. Е. Развитие речевого общения как результат применения Интернета [Электронный ресурс] / А. Е. Войскунский // HR-Portal: Сообщество HR-менеджеров : [Сайт]. — Режим доступа: http://www.hr-portal.ru/article/razvitie-rechevogo-obshcheniya-kak-rezultat-primeneniya-interneta. — Загл. с экрана.
Гарцов А. Д. Электронная лингводидактика в системе инновационного языкового образования : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / Александр Дмитриевич Гарцов. — М., 2009. — 398 с.
Жичкина A. E. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью [Электронный ресурс] / A. E. Жичкина, E. П. Белинская // Флогистон: Психология из первых рук : [Сайт]. — Режим доступа: http://www.flogiston.ru/articles/ netpsy/strategy. — Загл. с экрана.
Золотова Г. А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г. А. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова. — М. : Институт русского языка им. В. В. Виноградова РАН, 2004. — 544 с.
Иванов Л. Ю. Язык Интернета. Заметки лингвиста / Л. Ю. Иванов // Словарь и культура русской речи. — М. : Индрик, 2001. — С. 131–148.
Литневская Е. И. Психолингвистические особенности Интернета и некоторые языковые особенности чата как исконно сетевого жанра / Е. И. Литневская, А. П. Бакланова // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. — 2005. — № 6. — С. 46–61.
Нестеров В. Ю. К вопросу об эмоциональной насыщенности межличностных коммуникаций в Интернете [Электронный ресурс] / В. Ю. Нестеров // Флогистон: Психология из первых рук : [Сайт]. — Режим доступа : http://flogiston.ru/articles/ netpsy/netemotions. — Загл. с экрана.
Новиков В. В. Жанр виртуальной конференции / В. В. Новиков, Л. М. Тираспольский // Полигнозис. – 2001. – №1. – С. 94–104.
Сидорова М. Ю. Интернет-лингвистика: русский язык. Межличностное общение / М. Ю. Сидорова. — М. : «1989.ру», 2006. — 193 с.
Трофимова Г. Н. О чем пока молчит Рунет? [Электронный ресурс] / Г. Н. Трофимова // Справочно-информационный портал ГРАМОТА.РУ — русский язык для всех : [Сайт]. — Режим доступа : http://www.gramota.ru/biblio/magazines/gramota/net/28_11. — Загл. с экрана.
Трофимова Г. Н. Языковой вкус Интернет-эпохи в России. Функционирование русского языка в Интернете: концептуально-сущностные доминанты / Г. Н. Трофимова. — М. : Изд-во РУДН, 2004. — 380 c.
Хавронина С. А. Русский язык как иностранный. Инновационно-методический комплекс / С. А. Хавронина, Т. М. Балыхина. — М. : Изд-во РУДН, 2008. — 323 с.
Щукин А. Н. Обучение иностранным языкам. Теория и практика / А. Н. Щукин. — М. : Филоматис, 2004. — 416 с.
Crystal D. Language and the Internet / D. Crystal. — Cambridge : Cambridge University Press, 2001. — 272 p.
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
Ліцензування контенту
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Політика депонування
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування (див. задекларовану політику депонування даного журналу в директорії Sherpa/Romeo).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати її в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.